ПОДЕЛИТЬСЯ

Якось рано-вранці, щойно відчинили метро, побачив я десятка два людей, що, незалежно одне від одного, були одягнуті в сандалі на босу ногу й товсту шерстяну шапку. Деякі були в тонких шортах, але верхній ґудзик на сорочці було застібнуто. І я подумав, що моя стереотипність мислення все-таки сильна штука. Я б так не зміг, а вони можуть.

Ми не гірші одне за одного і не кращі. Просто ми не однакові. Це як у деяких задачах, що мають декілька варіантів розв’язку, а три різні варіанти відповіді є правильними. Чому, от наприклад, не можна носити різні шкарпетки? Це когось ранить, принижує? Або, наприклад, штани навиворіт чи задом наперед. Якщо комусь так зручно, то що мені до того?

Поки від мене не починають вимагати чогось подібного, мені абсолютно байдуже. Нічого особливого в сучасній моді, як на мене, нема. Можливо, в наступному році стануть модними широкі джинси, напрасовані на кант, а діловий костюм, навпаки, будуть заправляти в труси і шкарпетки до колін. Нині вже давно нікого нічим не здивуєш. Навіть наготою. Хіба в цьому є щось нове чи оригінальне?

Колись телевізійники зробили програму, де прихована камера знімала реакцію різних випадкових людей на всякі дивацтва. Наприклад, в одній школі вони обладнали учбовий клас так, ніби там все догори ногами. Парти і стільці було приклеєно до стелі, перефарбованої в колір підлоги, а внизу, навпаки, стирчали лампи. Навіть вазони на вікні були догори дригом.

Люди, що заходили туди, відверто жахалися, хапалися за голову й тікали в розгубленості, не приховуючи паніку. Але була там одна дівчинка. Спокійна така, поміркована і весела. Вона відчинила двері, побачила всю цю нісенітницю, звела очі до переносиці, а потім закотила їх до лоба. Після чого спокійно зачинила двері та тихо сказала:

– Ото ідіоти, не мають чим зайнятися, – і пішла собі далі, наче нічого не трапилося.

В її одязі та зовнішності не було нічого особливого. Вся її неповторна оригінальність знаходилась всередині. Тобто там, де їй і належить бути. Не назовні.

Автор: Андрій Ладик, Останівка 

ПОДЕЛИТЬСЯ
Предыдущая статьяЯкий аромат у твоєї душі?
Следующая статьяСама собі щастя
Захоплюється велоспортом, ремонтує велосипеди у власній майстерні. Любить міцну каву без молока і літературу, особливо Достоєвського і братів Стругацьких. В шлюбі понад 20 років. Щасливий батько щасливої доньки.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ