ПОДЕЛИТЬСЯ

Надворі під білосніжною ковдрою зими мерзнуть будинки й дерева. Монохромний пейзаж блимає жовтими вічками ліхтарів і вікон. Зморені денними клопотами, вони скоро поринуть у нічні сни. Лише в поодиноких вікнах так і не згасне до ранку життєдайне світло. Його промені вималюють у прямокутниках пластикових рам абриси портативних садів семіраміди, господарі яких на поличках, в горщиках і плошках творять весну.

Невтомні трудівники присадибних академій і дачних університетів пробуджують до життя квіти й трави, ягоди й овочі. Їхній скарб – пакетики й вузлики з насінням, цибулинками, бульбами й корінцями.

Як вірні нащадки Адама вони дбайливо порають і доглядають свій сад. Настирливо працюючи в підвіконно-балконних лабораторіях узимку та навесні, затяті городники й садівники з нетерпінням чекають тепла. І, нарешті, завантаживши рослинками автобуси й маршрутки, електрички й автівки, з благально-докірливим «обережнорозсада» вирушають у зелений похід. Садово-городня наука закликає на практиці перевірити базові закони сіяння-жатви, примноження й благодатного ґрунту.

Хтось із цих дачних гречкосіїв уже з дитинства старанно виводить стрункими рядками перші зелені літери в прописах землі, а хтось лише з роками осягає премудрість зеленого євангелія. Його проповідниками стають як юні відеоблогери, так і люди поважного віку. Об’єднані любов’ю до землі, вони щедро засівають, засаджують і заквітчують довкілля.

І якщо сьогодні ви не бачите себе серед них, завтра все може докорінно змінитися. І тоді вам відкриється новий вимір творчості й експериментів, а головним кольором щоденної радості неодмінно стане зелений. Він як сигнал світлофора дозволить рухатися в гармонії з природою, дасть нові сили для життя й наповнить його новим сенсом.

Автор: Ольга Тицька, Останівка

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ