ПОДЕЛИТЬСЯ

Дощ за вікном. Великі краплі безперестанно, мов стріли, летять на землю. Мелодія дощу навіює спокій і спогади. Дитинство. Село. Босі ноги місять болото. Теплий дощ падає за шиворіт. А ти танцюєш, кричиш, радієш. Відкритим ротом ловиш краплі дощу і усміхаєшся небу. Твої очі мокрі від щастя. Радість переповнює серце.

Поки ще дзюркотить потічок через грунтову дорогу, в поспіху робиш паперового кораблика. Загадуєш бажання і опускаєш свій витвір на воду. Течія відразу ж підхоплює його та несе у невідані далі. Босяка біжиш за своїм корабликом. Коли ж він застрягає чи перевертається, без вагань допомагаєш йому здолати перешкоди.

Ось і закінчується потічок, а точніше вливається у повноводну річку. Зупиняєшся. Поглядом проводжаєш кораблик, доки він не щезає в далині. Стоїш весь мокрий, брудний і раптом згадуєш, що на тебе чекають вдома батьки. Напевно, вже не знаходять собі місця. Однак радість розпирає груди. Ціль досягнута: кораблик у великому плаванні й невдовзі причалить до невідомого берега з мрією, яку обов’язково здійснить чарівник…

А твій кораблик вже вирушив у плавання?

Автор: Роман Бобесюк, Останівка 

ПОДЕЛИТЬСЯ
Предыдущая статьяСколько стоит поддержать?
Следующая статьяМысли на стенку
Любить насолоджуватися життям. Життям, що як фортепіано, в якому присутні і чорні і білі клавіші, що творять прекрасну мелодію кожного дня. Любить подорожувати, зупиняти миті через об'єктив фотоапарата. А ще любить дітей. Дітей, які вчать, як радіти життю. Своїми спостереженнями і думками ділиться також в особистому блозі "Життя прекрасне" . Одружений. З дружиною виховує трьох дітей.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ