ПОДЕЛИТЬСЯ

Я чула багато про фільм, скептично була налаштована, йдучи саме за цим квитком до каси. «Патріотичне кіно, можливо», – це була моя перша думка при спогляданні на постер. Хоч я не чекала від фільму більшого, пішла, бо це була своєрідна данина вітчизняному кінематографу, за який я особливо вболіваю. Та все змінилося з перших кадрів, я зрозуміла: мене чекають плоди кропіткої праці, що завжди синонім якості.

53226743_364282747747204_4140908614388809728_nФільм «Крути 1918» (реж. Олексій Шапарєв, Україна, 2019) викликає тепле відчуття вдячності та навіть гордості. Бачиш нові обличчя, ще не відомі тобі, від чого спостерігати за ними особливо цікаво. Актори прагнуть дивувати, прагнуть до віри глядачів у їх героїв. Я була щаслива бачити стільки натхнення та гарної гри. Герої не розділені на білих і чорних, хороших і поганих – все як у житті, все як у нас з вами.

52638756_1225171710981950_8860762748510797824_nБойові сцени – скільки в них тієї напруги. Багато хто натякав, що «крові малувато», але, я гадаю, це плюс – фільм розрахований на широку аудиторію, в тому числі й підлітків. Деякі миті в перестрілках мені нагадували стиль Гая Річі, досить самобутньо, і додає епічності.

Окремо хочу наголосити на саундтреку стрічки, бо він дуже дивує. Це не лише мелодійні пісні Христини Соловій, а ще дуже сумісний з картинкою інструментальний супровід. Відчутно, як сміливо творці експериментують і як їм вдається не зіпсувати традицію «новим креативом». Раджу прислухатися до римейку українського гімну – особисто я була здивована. В музиці для мене був помітний навіть деякий символізм. І вся патріотичність кіно не упереджена, не заангажована, а багатогранно розкрита через такі засоби.

«Крути» я передивлятимусь, це неодмінно. Чудова операторська робота, гра акторів і неймовірна музика, багатоплановий продуманий сюжет, поринання в історію – таку живу і таку нашу.

Автор: Марія Козир, Останівка 

В публікації використано кадри з фільму «Крути 1918»

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ