ПОДЕЛИТЬСЯ

Фільм «Пасажири» / Passengers (реж. Мортен Тільдум, США, 2016) нещодавно справив на мене цілком несподіване, але позитивно глибоке враження. Як давній і переконаний шанувальник якісної наукової фантастики та водночас проникливої щирої мелодрами, я знайшов у цій космічній поезії абсолютно все, чого прагнув мій невибагливий смак.

АЛ-КК-Вдвох_серед_вічного_мороку-2Красуня, талановита золота дівчина Дженіфер Лоуренс, далеке майбутнє, непередбачуваний сюжет, лаконічні, але водночас розкішні краєвиди і декорації, прониклива філософія приречених пілігримів серед океану міжгалактичної безкінечності. Очікування неминучої катастрофи і боротьба за життя та самовідданий порятунок тисяч сплячих попутників. І поверх всього цього просте кохання як єдиний розумний порятунок від неминучої нескінченної самотності. Проста ідея, майстерне виконання, зрозуміла та близька логіка подій. Ідеальна історія для таких, як я, чиї уподобання не надто вишукані та безпідставно вимогливі, аби відцуратися приємного американського кіно.

АЛ-КК-Вдвох_серед_вічного_мороку-3Велике сферичне панорамне вікно у блакитному басейні прямо на фантастичному кораблі, з якого видно безліч зірок посеред мовчазного чорного вакууму. Вони як діти насолоджуються не лише тим, що це захоплююча вічна подорож в літаючому Едемі, а насамперед тішаться одне одним, тішаться тим, що поєднала їх не лише спільна біда, а дещо більш важливе, а саме потреба в спілкуванні, яке, безперечно, і є причиною та призначенням людського буття. Вдвох серед вічного мороку, закохані та щасливі в безодні абсолютного холоду та байдужої тиші космосу.

Автор: Андрій Ладик, Останівка 

Кадри з к/ф «Пасажири»

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ