ПОДЕЛИТЬСЯ

Аеропорт. Поспіх. Кожен тягне за собою валізку. Керується дороговказами і поспішає на реєстрацію з квитком і паспортом у руці. Напрямок вибрано. У кожного він свій, але усіх поєднує безкрає небо.

Всередині літака. Кожен займає своє місце. Усі вислуховують бортпровідників та слідкують за рухами, які передають правила поведінки. Запрацювали двигуни. Швидкість зростає. Колеса відриваються від землі, яка з кожною хвилиною набирає мініатюрних розмірів. Ось і зникла земля.

Почалося небо, від якого неможливо відірвати погляду. Купчасті хмаринки вітаються з тобою. Вони різні. Одні нагадують солодку вату, інші – баранчиків, а ще інші – фортеці… Небо привітне. Воно манить, приносить мир у душу. І це відчуття народжується в серці, коли ти над хмарами, а все земне внизу.

Важко, земні проблеми тягнуть нас на дно. Не зневіряймося. Пам’ятаймо про літак, яким є молитва, що підносить нас над проблемами нашого життя і дарує прекрасні миті у присутності нашого Творця.

Не марнуймо час. Літак вже чекає на нас на злітній смузі.

Автор: Роман Бобесюк, Останівка 

ПОДЕЛИТЬСЯ
Предыдущая статьяМеняйте мир вокруг себя!
Следующая статьяТому, що я. Не тому, що мене
Любить насолоджуватися життям. Життям, що як фортепіано, в якому присутні і чорні і білі клавіші, що творять прекрасну мелодію кожного дня. Любить подорожувати, зупиняти миті через об'єктив фотоапарата. А ще любить дітей. Дітей, які вчать, як радіти життю. Своїми спостереженнями і думками ділиться також в особистому блозі "Життя прекрасне" . Одружений. З дружиною виховує трьох дітей.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ