ПОДЕЛИТЬСЯ

На жаль, мої власні спостереження, отримані ціною гіркого багаторічного досвіду, лише підтвердили старе як світ правило: чим менше люди знають про ваше особисте життя, тим міцніший і щасливіший ваш шлюб.

Знаю, що дехто почне махати руками і кивати вбоки головою: мовляв, а як же відверті патології, випадки насилля, знущання та серії принизливих маніпуляцій?! Мовчання – це зло!

Стоп. Я не про винятки говорю, а про широкий загал. До 40 років я був настільки дурним, що міг навіть розповідати про свою сім’ю іншим людям. Я дуже довгий час почував себе дефективним ідіотом, аж поки не второпав очевидний факт: люди, які нічого і ніколи не говорили мені про свої сімейні конфлікти, зовсім не обов’язково є щасливими в шлюбі. А я ж то думав, що я один такий неотесаний бовдур. А всі довкола розумні і щасливі. Навпаки: деколи вони настільки глибоко нещасні, що не мають навіть що сказати, окрім зітхань.

Звісно, існує ще замусолений пафосний декларативний маніфест: у нас все добре. Ну і слава Богу. У нас теж все добре. Чого і вам бажаю. Ви ніколи більше не почуєте про наші суперечки і поразки. Але ви і не зможете привітати нас з нашими перемогами. Нам достатньо Божого схвалення і свого власного.

Мовчання – золото. Це свята правда.

Дивіться, щоб ви часом не віддали комусь легковажно цей безцінний скарб в обмін на ніщо. Історія не має зворотньої дії, а життя надто коротке, щоб вчитися на власних помилках. Годі вчитися, пора уже просто жити.

Автор: Андрій Ладик, Останівка 

ПОДЕЛИТЬСЯ
Предыдущая статьяФевраль счастья
Следующая статьяМысли на стенку
Захоплюється велоспортом, ремонтує велосипеди у власній майстерні. Любить міцну каву без молока і літературу, особливо Достоєвського і братів Стругацьких. В шлюбі понад 20 років. Щасливий батько щасливої доньки.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ