ПОДЕЛИТЬСЯ

Ми всі їх маємо та часто недооцінюємо. Чому деякі з нас чекають до останнього, щоб сказати найважливіше, найсекретніше, виголосити комплімент чи гарне слово? Важко таке зробити, коли вони поряд. Легко – коли далеко.

Мам важко зрозуміти, легко образити. Та в одному вони залишаються універсальні – в любові. Коли ти впав і подряпав колінко, мама дмухне своїм магічним подихом – і тобі стає легше.

Мама – це коли після того, як розбив вазонки в школі, ти не стоїш сам, вислуховуючи лекцію про неправильне виховання, а з повною впевненістю ховаєшся за спиною мами, яка «іншим» не дасть тебе образити, не важливо що ти наробив, але вже серед «своїх» від прочухана не втечеш.

Мама – це коли тебе змушують зубрити книжки з англійської, якої ти не вчив, з першого класу і аж доки не наздоженеш свій рідний 6-й. Часто під власну бурхливу словесну нісенітницю типу «віддай мене циганам ліпше!».

Це також коли ллються сльози, бо син-вперцюх вибирає постояти на колінах пару годин в кутку за поцуплену останню гривню на хліб, що витрачена була на вафлі «Мажор» або на якесь інше гидоття 90-х, типу «Юппі» чи «Хуби-буби».

Мама – це коли всіма руками та ногами впираєшся і не хочеш йти в музичну школу, а через роки все ж потаємно вдячний, що привчала до музики та змушувала закінчити ту школу якось.

Чи коли тебе гладить та сама рука, що насильно тягнула до спільної молитви, недільної школи чи будь-де, де тобі не подобалось на той час, але тепер ти радий, що твій дім, таким чином, ті руки допомогли збудувати на сильному фундаменті й що таке диво вже не змиє, не розтрощить перша ж зустрічна хвиля несусвітньої «єресі» думок, подій чи модернових  трендів.

Мама – це коли знаєш, що поки жевріє всередині душа, ти матимеш миску смачнючого борщу на столі кожен раз, як приїздитимеш, і провіанту на місяць вперед, як від’їжджатимеш в путь.

Мами – то єдині створіння, які платять велику ціну, аби сини та дочки мали краще життя, ніж було в них.

Бережіть мам, вони того варті.

Автор: Сергій Лебедєв, Останівка 

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ