ПОДЕЛИТЬСЯ

Тут я все про оту любов. Як ото вона хочеться-сприймається нами. Чи ми як самі собі придумуємо та уявляємо. Сприймаємо бажане за дійсне, а дійсне за бажане. І так по колу.

Любов. Складна то є штука. І кожен розуміє та чекає її по-своєму. Чекає таку, як в дитинстві в казках обіцяли. Чи мультиках. Чи ще страшніше – в фантастично-неправдивих фільмах про велетнів, красунь, посіпак та різних бобів. Так формуються наші уяви про життя сімейне. Про стосунки. Про розуміння бажань партнера. Про свої уподобання. Ох, скільки ж ото всього нам там наобіцяли колись…

Дівчаткам – принца на білому коні, що приїде та повезе за моря та гори до затишного палацу, і ні слова про купу брудної білизни. І ні слова про те, що він теж буває не на білому коні. І не на коні взагалі. І не принц. А простий хлопчина, що має бажання мати подругу, яка розумітиме без слів і не дорікатиме за невдачі. Але з якою щодня у нього виростатимуть крила для нових подвигів та щоденних перемог. Від одного її погляду. Від її віри, що ти зможеш. Щоб стати справжнім. Чоловіком. Батьком. Коханим. Опорою та захистом. На все життя.

А хлопчикам обіцяли особливу принцесу, що завжди буде обнімати та казати «найкращий», завжди виглядатиме як з вітрини жіночого одягу, і ні слова про те, що її треба берегти та леліяти. Що треба слухати та обнімати. Щодня. Засмучену та неуважну. Втомлену від дитячої уваги. Роздратовану від домашньої роботи. Невпевнену від зайвого кілограму, зморшки та обличчі чи трирічної давності суконки. Берегти, ну, хоча б для того, щоб вона на трішки довше залишилась принцесою. Щоб щоденність та неувага з боку коханого не перетворила її передчасно на тітоньку з претензіями.

Уява та реальність. Мрії та буденність. Романтика та рутина. Очікування та розчарування. Любов та кохання. Це все буде в коктейлі ваших стосунків. В якій кількості та як швидко змінятиме одне одного залежить і від вас. Від вашого вміння бачити добро та позитив, від вашого бажання залагодити та допомогти. Від розуміння, що помиляються всі, сваряться всі, непорозуміння і невдачі теж у всіх, і дні, коли здається, що зовсім не цією людиною починав ти цю справу, є реально в набагато більшій кількості, аніж сподівалось. Не вірте рожево-блискучим фотографіям в інста. І публічним признанням в коханні. З феєрверками та оркестром. Про справжнє не кричать. Не публікують. Ним живуть.

Поспостерігайте за баристом, коли він готує коктейль. Там цілий процес правильного та вчасного додавання інгредієнтів та швидкості змішування. Чи з пінкою, чи без. Чи теплий, чи гарячий. Яскраві кольори, нейтральна вода та лід. Міцність та об’єм. Цукор та сіль. Соломинки та декор. І все у відповідній тарі.

Уявили це все? А тепер додайте, як мінімум, років 7–10 і знайте, що тільки тут буде перший справжній смак. Бо до того все було передсмаком. Пробою, що подобається, а що ні. Що смачне для нас обох, а що вживаємо поодинці. І що саме одразу викидається до смітника навіть не пробувавши. А після 10, 15, 25 років будуть додаватись ще інші смаки – глибокі та соковиті. Що деколи будуть повторюватись. А деколи даватимуть дуже несподіваний результат. Що будуть притягувати та об’єднувати. Допомагатимуть ставати все більше одним цілим. Бо тільки з роками маєш розуміння про свій смак та улюблену консистенцію партнера. І так напишете свою книгу рецептів. Простих, прийнятних на щодень і для свята. Вишуканих та оригінальних. Ніжних і неповторних. Для неї та для нього. І не забувайте додавати свічок – в їхньому світлі смаки набувають іншого значення. Не поспішайте – насолодіться. Витримайте паузу. Дайте спокій. Або розпочніть тотальний наступ. Так, я про ваші життєві рецепти. Не чужі. Ваші.

А колись ще буде і післясмак. Єдине моє побажання вам – хай цей післясмак буде якомога пізніше…

Почала про любов, а закінчила рецептами. Але на то я і жінка – хотіла чаю, а налила собі вина. Хотіла зігрітись, а вибрала те, що п’янить. От як хочете, так і розумійте. Тільки бережіть себе, добре?

Автор: Надія Кондратюк, Останівка 

ПОДЕЛИТЬСЯ
Предыдущая статьяА мы летим!
Следующая статьяМысли на стенку
Любить людей. Такими, які вони є. Вважає, що безумовне прийняття та щирість – це основа людського спілкування. Закінчила Львівську консерваторію. Працює в сфері захисту дітей. Життєве кредо: все буде добре. З нами стається тільки те, що для нас найкраще, як би ми не супротивились цьому.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ