ПОДЕЛИТЬСЯ

Взагалі у Скандинавських країн дуже переплетена історія і є багато чого спільного. Навіть одна з офіційних норвезьких мов походить із датської – тому норвежці розуміють прекрасно як шведів, так і датчан. Батьківщиною хюґе вважається саме Данія, але я би об’єднала всі Скандинавські країни, коли мова йде про затишок, благополуччя і щастя.

В Норвегії я жила два роки і вважаю цю країну моїм другим домом. Будучи міжнародним студентом, мала можливість не просто сидіти на парах, але й попрацювати і трішки пожити по-норвезьки.

Що для мене норвезьке хюґе

Це коли в будинку, в квартирі, в фітнес-клубі вікна до підлоги і майже ніколи не засовуються фіранки. Так норвежці рятуються довгими зимовими днями від суцільної темряви, і це дозволяє їм ловити кожен промінчик сонця.

Це коли повсюди розставлені свічки – і їх видно прямо з вулиці у вікнах. Це теж звичка, на мою думку, як рятуватись від депресії довгою зимою, коли сонця ну дуже мало.

Це коли банки працюють до 15:30, і всі дні народження королівської сім’ї відмічаються вихідними. Для норвежців важливо проводити час із сімєю, тому працюють вони в обмежені години.

Це коли ти нікуди не поспішаєш. Коли кожен похід на роботу по суті – це прогулянка.

Це коли ти носиш зручний і часто спортивний одяг. Погода у Норвегії дуже змінна – тому норвежці одягаються, як цибулинки – тоненький одяг ніби шарами. Ззовні йде собі людина ніби легко одягнена – а там ого-го скільки всього. І воно все зручне.

Це коли тобі за 70 і ти співаєш у церковному хорі, причепурившись до свята. А замість розспіванки – гімнастика.

Це коли не важливо, скільки тобі років, і ти щоранку вибігаєш на прогулянку чи то скандинавську ходьбу ловити сонце і посміхатись перехожим.

Це коли, прогулюючись в лісі, ти обов’язково з усіма вітаєшся, а ще береш з собою загальновідомий шоколад та «матпакке» – бутерброди із коричневим сиром.

Це коли ти на Святвечір їси молочну рисову кашу, а на Різдво – запечену баранину і вона тобі не воняє.

Це коли в автобусі ніколи ніхто коло тебе не сяде, щоб не увірватись у твій простір.

Це коли у серпні ти одягаєш босоніжки і тепле пальто, бо ж за календарем літо. І ніхто не гляне на тебе косо.

Це коли ти збираєш на свята сім’ю і ви говорите до ранку.

Це коли професор на лекції може дістати яблуко і жувати його, розповідаючи тему.

Це коли ти, сидячи на лекції, можеш спокійно їсти свій обід.

Це коли професор запрошує на пиво, каву у кафе у п’ятницю всіх студентів.

Це коли на лекції немає неправильної думки і кожна важлива.

Це коли тобі у гостях пропонують каву і ніколи чай. До того ж каву норвежці люблять міцну, чорну, без цукру і молока.

Це коли на роботі у центрі для стареньких є один день, коли ти відповідаєш за обід для всіх колег.

Це коли ти «народжуєшся з лижами на ногах». І будь-які вихідні знаєш, як їх провести активно.

Це коли при будь-якій нагоді ти кажеш, що любиш свою країну, і на всі свята у святковому торті виблискує прапорець Норвегії.

Це коли на вулиці +15 сонячно, і на берегах річки повно норвежців у купальниках. Відчайдухи навіть плавають.

Це коли тобі за 60 і ти «проживаєш» зиму у теплих краях.

Це коли ти любиш свою полуницю, бо вона норвезька, а не тому, що вона смачна.

Це коли тобі 1,5 – ти в садочку і навіть при температурі -10 спиш на вулиці у колясці.

Не претендую на якусь загальну думку – це суто мої спостереження.

Автор: Наталя Орлова, Останівка 

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ