ПОДЕЛИТЬСЯ

В той час коли ми міняли квитки
вагони
людей
роботи
смаки
погодні умови
країни
міста
вирази обличчя
Його повіки були опущені…
Знаєш, щоразу коли ми йшли
зупинялися
завмирали
розвертали стрілки компасів
повертали не туди
бігли
тікали
Він готував сніданки на вершинах
відганяючи мух і комарів
Щоразу коли чоловіки брали до рук зброю
аби воювати, а не захищатися
а жінки сміялись не просто для фактажу
а виключно від любові
Він вмикав секундомір на перерву
аби вдихнути
запах дитячих ключиць

Автор: Дар’я Рудик, Останівка 

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ