ПОДЕЛИТЬСЯ

Буває втома від життя.

Буває, вантаж нерозв’язаних проблем виснажує до нестями.

Буває, хочеться все покинути і телепортуватися кудись у теплі краї, де завжди ростуть банани та манго.

Буває, сил так мало, що лінь навіть розуміти слова близьких навколо.

А буває, раптом ти дивуєшся, що насправді відкидаєш своє життя.

І саме ця боротьба – єдина причина тої втоми.

Але твоє життя таке одне…

Твої миті, солодкі чи гірки, тільки твої.

А чашка кави вранці одна-єдина в світі.

Щоранку теплі очі рідних бачиш саме ти.

І навіть сонце сяє для кожного окремо. Бо так Творець і замислив.

Придивися до свої кроків. Роздивися свої шляхи.

Обійми своє життя. Закохайся в нього.

Легке воно чи не дуже, воно твоє…

Автор: Ольга Дмитренко, Останівка

ПОДЕЛИТЬСЯ
Предыдущая статьяНе поговорили…
Следующая статьяМысли на стенку
Жена, мама, психолог-консультант. Мне очень интересны люди, всегда пытаюсь увидеть глубину души, ведь у каждого там есть сокровенное и драгоценное. Иногда себя не просто понять и нужна помощь со стороны. Я рада поддержать вас на этом пути, просто обратитесь ко мне сюда или сюда. Не могу жить без кофе и моря. Мне нужно хоть изредка видеть, как небо прикасается к земле. Люблю хорошие тексты, они помогают заземляться и чувствовать себя живой.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ