ПОДЕЛИТЬСЯ

Кінострічка «Всі знають» / Todos lo saben (реж. Асгар Фархаді, Іспанія, 2018) не віщувала на початку тих злетів і падінь, які я пережила за перегляд. У всіх відношеннях це харáктерний іспанський фільм, що дихає теплою середземноморською ментальністю. В стрічці все досить автентичне – немає відчуття, що чогось не вистачає у пейзажі чи характерах. Всі вони дихають цим темпераментним сонцем, у всіх кипить гаряча кров.

Фільм про той бік кохання, який називають глибинним. Ви не побачите томних поглядів, якихось спокусливих деталей. Але дивіться уважно, і ви помітите ледь вловиму любов, яка може стати дуже небезпечною в своїй могутності.

Переплетіння сюжету просто жбурляють твоє серце на бруківку, ставлять тебе перед оголеними фактами, перевертають твоє бачення речей – і ти нічого з цим не вдієш. Цей фільм схожий на життя. Не буденністю, не одноманітністю, а натягнутими струнами людських душ, що під ударами пальців вищих сил починають грати так голосно, що тамуєш подих. В цьому кіно кожна людина може обернутися на сюрприз, цілковита неочікуваність крокує впродовж сюжету.

Мені особисто запали в душу усі герої, а таке рідкість. Бо кожен із них в своїй «неідеальності» такий живий, такий справжній, повний жаги змагатися за помилки і відхрещуватись від істини.

«Всі знають» не той фільм, який можна вимкнути за півгодини до кінця із думкою «ну, тут все ясно» чи піти з сеансу, не переймаючись, а що ж там далі. В цій історії життя вносить свої корективи стрімко, невідворотньо. І серце кожного, кого ви побачите на екрані, таїть в собі любов. Руйнівну чи рятуючу.

Автор: Марія Козир, Останівка

В публікації використано кадри з фільму «Всі знають»

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ