ПОДЕЛИТЬСЯ

Якщо й податися десь по світу у пошуках натхнення, то це у Барселону! Місто, абсолютно не схоже на будь-яке інше місто Європи, – сонячне, яскраве, кольорове, живее. Розташоване на Середземноморському узбережжі Іспанії, воно є столицею Каталонії, маленької республіки зі своєю історією, культурою і навіть мовою. Місто з незвичною, приголомшливою архітектурою відомих архітекторів, з не менш цікавою історією їх життя.

Так, в одному маленькому місті в простій сім’ї народився Антоніо Гауді. Ще зі шкільних років хворий на ревматизм хлопчик зацікавився малюванням та архітектурою. В студентські роки він зненавидів аналітичну геометрію з її прямими лініями й кутами та натомість захопився криволінійними формами і розмаїттям живої природи. Згодом з цього захоплення й виріс його унікальний і різноманітний за формою та кольорами стиль.

Завдяки такому незвичному баченню та божевільним ідеям був створений Храм Саграда Фамілія (Храм Святого Сімейства), найбільший католицький собор у світі, наймасштабніша робота А. Гауді, якій архітектор присвятив своє життя. Храм побудований з трьох фасадів, кожен з них символізує три етапи життя Ісуса Христа, описаних в Євангелії, – Різдво, Страсті Христові й Воскресіння. Оздоблення будівлі і декор просто вражає уяву кількістю деталей, продуманістю сюжетів, ліній, переходів, поєднанням різних стилів. Вантажні ступені, діагональні опори, колони створені у вигляді гіллястих дерев, викладені майолікою вежі та прикрашені зодіакальними символами і дарами природи, виноградними лозами та гронами, раковинами, пшеничними колоссям.

Гауді планував побудувати дзвіницю, де дзвони розгойдувалися б від поривів вітру. Він створив складну освітлювальну систему, де світло мало проникати через отвори в баштах і вітражі на різних рівнях, що створювало б відчуття струмуючого світла. «Це буде схоже на ліс. М’яке світло литиметься через віконні пройми, що знаходяться на різній висоті, і вам здаватиметься, що це світять зорі», – писав А.Ґауді. І йому це вдалося! Храм нагадує калейдоскоп із світла, що несе мир і спокій у серце кожного відвідувача.

Не менш цікаву історію ховає в собі парк Гуеля. Колись на околиці Барселони, а нині у центрі міста, на пагорбі розкинувся дивовижний парк з двома невеличкими будиночками, схожими на тістечка, з дахом зробленої з мозаїки. Від головної площі парку і навколо нього протягнута мережа пішохідних доріг і стежок, що ведуть в прогулянкові алеї, побудовані Гауді з місцевого каменю. За свій химерний вигляд вони отримали назву Пташиних гнізд. А в середині парку прямо зі схилу виростає Зал ста колон, прикрашених мозаїкою і химерним керамічним облицюванням.

Сам парк є результатом нездійсненого проекту забудови цієї місцевості 86 будинками для заможної буржуазії міста. Насправді було продано лише 2 ділянки, на одній з них зараз знаходиться будинок-музей Гауді. Після смерті Аузебі Гуеля мерія міста викупила всі ділянки і на їхньому місці було створено громадський парк, відкритий для публіки. Згодом його було проголошено спадком людства, пам’яткою історичного значення ЮНЕСКО.

А ще варто побачити будинок Міла і Бальо, завітати у Готичний квартал та на гору Тібідабо. Прогулятися узбережжям вздовж морського порту, пройтись босоніж по ніжному піску Барселонети, подихати повітрям, відчути неймовірну красу усім єством!

Іноді здається, що мрія занадто далека і здійснитися їй просто неможливо, та все ж варто спробувати.

Тому мерщій у Барселону, нехай натхнення народиться всередині і мрія втілиться в життя!

Автор: Наталія Глабець, Останівка

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ