Давним-давно в мене виробилася звичка: я прокидаюся швидше, аніж дзвонить будильник о 06:00. Для чого – тут мій список, а ви додайте собі своє.
- Щоб побути з собою ще в тиші. Поки вимкнені телефони, поки діти ще сплять (це раніше в мене було, діти вже дорослі давно, це як приклад написала), поки колеги не розпочали переписку в робочих чатах, поки ще не треба бігти кудись.⠀
- Щоб прочитати/подумати/споглянути/надихнутись – спорядити себе і свої емоції важливим, що буде протягом дня підтримувати та оберігати.⠀
- Молитва. Для мене це важливо, я вірю в Бога. Для когось ще це буде медитація чи йога. Чи просто роздуми. Чи просто зосередження в собі.⠀
- Випити свою воду. Каву. Чай. Чи мандариновий сік. Без поспіху, без чиїхось очей. Тільки я.⠀
- Написати три ранкові сторінки. Давно знаю: виписані думки, що думаються з серця, структурують напрямок мого розуму, задають йому тон. Не тільки на день, а ще й далі, в майбутнє.⠀
- Гігієнічні ритуали. У мене їх небагато: зуби, личко і трішки самомасажу для краси. Це додає мені впевненості та турботи для себе. Ще буває ранкова зарядка.⠀
- Подивитися в дзеркало та усміхнутись. Собі. Щось сказати, побажати гарне. Обов’язково себе похвалити. Можна за щось, а можна просто так: ти молодчина, ти супер дівчина, ти розумниця і ти впораєшся з усім. Але якщо ви чоловік, то хваліть себе, будь ласка, в чоловічому відмінку.
Часом я змінюю/додаю/пропускаю/з’єдную щось зі списку. Наприклад, тут, на Кіпрі, я люблю ранкове Середземне море. Беру з собою записник (думки приходять, їх треба ловити одразу) і сиджу, дивлюсь в далечінь стільки, скільки це можливо. І потім повертаюся у свій буденний день.⠀
Однозначно, спати треба достатньо. Робочий графік теж може вносити свої корективи. Чи маленькі діти – з ними не вгадаєш. Або інші обставини. Я не про константу, я про загалом…⠀
Проте все залежить від вас! Наповнити себе чи спорожнити, напитись достатньо чи залишитися спраглим, дати одразу інформаційний шум чи послухати голос серця – вибір ваш.⠀
Ви у себе є для себе. І ранок тільки один. Кожного дня. І він не повернеться.
Бадьорого вам ранку!
Автор: Надія Кондратюк, Останівка
