Давай падати в цю нову волохату білу історію
І щосили махати руками
Це називається «робити ангела»
Це ніби вони бігали босоніж
Просто під нашим будинком
Гомоніли, лупили рожевими, босими п‘ятами по бетонним плитам запорошеним
А потім, взявшись за руки
Полетіти собі їсти мармеладові рульки і колотити чай з малини
Давай малювати своє, нікому не тямуще на цій новій білій історії
Докладаючи зусиль усіх
Несерйозно висолопивши язика набік
Як в дитинстві
Ніби це самий відповідальний момент
Знаючи, що колись полотно перетвориться на воду
І навіть вода теж перетвориться
Давай ховати під це простирадло секрети, події, звуки, запахи
І з них складеться історія
Якою можна буде грітися
Якщо все з поміткою енерго
Візьме якось і підкладе «холодну свиню»
І коли не зігріють стіни квартири, сходи підкорених вершин і грошових заощаджень та надходжень статусних – підійми край ковдри
Там все твоє і тепле
Тож давай падати в цю нову волохату історію
Малювати нові світи і кордони
Бо назавтра
Сонце зійде ще раз
Але це вже буде
Зовсім інша історія
Автор: Дар’я Рудик, Останівка
Фото на прев’ю автора
