ПОДЕЛИТЬСЯ

На висоті 3500 метрів над рівнем океану, біля задимленого жерла вулкану Тейде стояв представник племені гуаначі. Це була їхня земля, хоч і не родюча. Тепер навіть її вони мають ділити з прибульцями. Історія загубила слід імені молодого гуаначі, та точно відомо, що він споглядав дивні човни з хрестами на білих вітрилах. Іспаномовні висадились…

Так почалась і наша історія знайомства з островом, тільки ми приземлились з повітря, наче боги, і точно не іспаномовні. Гуаначі нас би за богів і прийняли: білолиці, щось бурмочуть, з очей – вогонь, з ротових отворів – блискавки, а з пластикових коробок невідомого походження з оком посередині – сяйво. І тільки старезний вулкан споглядав на нас зверхньо, він правду знає: не ми перші, не ми останні.

Для цієї землі зірвати кактусеня – велика образа для кактуса і для тенеріфців. Кактусеня тільки вколить, а тенеріфці можуть і штрафанути. Повір’я землі схожі на ті, що в нас, трохи адаптовані під місцеві реалії. В нас: зірвеш траву – буде дощ; тут: зірвеш кактус – вибухне вулкан. Він тут і так бабахав до самого Х століття, а зараз вся міць сховалася назад в нетра. Вони так само, як ми, мають міф про потоп, не дуже вірять в діву Марію та на всяк випадок цілують великий палець після хресного знаку.

Голуби тут, на Тенеріфе, теж вулканічні – чорні, як ворони, але, на відміну від міських, вулканічні вибагливіші гурмани та полюбляють кексики. Про солоденьке та десерти місцеві туземці знають немало і точно не з книжок. Якщо ви не куштували смажених бананів, то вас тут залюбки ними почастують в піцці разом зі смаженими гігантськими кальмарами або вареними мушлями. До речі, вони тут теж чорні, великі мушлі маю на увазі, думаю, це через вулканічний пісок всюди. Можете уявити, на пляжах пісок – чорний. Наче потрапив на похорон до мільйона вулканічних голубів.

На вершину титана Тейде, до речі, пускають тільки 200 чоловік вдень. То така магічна цифра. Чому магічна, навіть місцеві не пам’ятають, але свято вірять, що порушувати правило двухсот не варто. Хоча деякі подейкують, що саме стільки живих душ потрібно на день вулкану. Адже древній титан з магмою може розсердитись і тоді банани по 85 центів за кіло не буде кому продавати. Мабуть, саме бажання вгодити магмовому володарю і було першою думкою молодого тубільця. Вулкан тільки здивувався, плюнув востаннє та погас. Разом з його силою втратили силу й тубільці.

Їх історія могла на цьому завершитися, та вони чудово адаптувалися. Дівчина племені, передягнута у традиційний костюм з плетінням пальмових гілок з величенькими перами невідомої істоти, вправно закликає туристів дослідити найпотаємніші рецепти краси вулканічного племені всього за 5 євро. Ціна виправдана, адже хліб та ковбаски тут по 1 євро. Нагадує нашу реальність, де все ще царює ностальгія за ковбасою по 2.20. Ми скоро до тої ностальгії повернемось, але пейзажі Тейде та ще мільйон фото, зроблених моєю жінкою, житимуть з нами і там.

Автор: Сергій Лебедєв, Останівка

Світлини Julia Harbuza

1 КОММЕНТАРИЙ

  1. Цікаво.
    Ще б трошки фоточок додати до оповідання, щоб підсилити уяву сидячи тут, у вересневому Києві.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ