ПОДЕЛИТЬСЯ

Вони

Вони знають мою історію. Вони малюють життя в мене на обличчі. Мій сміх – вони чули. Мій біль – вони вистраждали. Мій сум – вони витужили. Мій плач – вони пам’ятають. Усе моє вони прожили зі мною.

Вони – митці. Малюють мій характер у мене на обличчі. А я – полотно. А я – «табула раса». Як пісок, на якому з’являються сліди; як шибка, на котрій мороз вирізьблює холодний візерунок; як папір, на якому темно-синє чорнило виписує слова у рівний ряд; як сніг, на якому ягоди калини кричать про червоне, – моє обличчя. Воно піддається їм. Воно віддається їм. Моє обличчя і я – одне ціле. Вони – мої. Зморшки.

З книги Слави Світової

«Жменька слів для доброго настрою»

ОР-Ті_що_знають_все-2Рецензія

на книгу «Жменька слів» на ХайВей

 

Купити

Yakaboo

Книжная полка

Читайка

Світлина книги з ФБ-сторінки авторки

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ