SHARE

На мою думку, немає таких людей, які можуть контролювати себе день і ніч.

Часом ми робимо вчинки, за які потім соромно. Іноді з’являються думки, що пригнічують нас, емоції, що тяжко даються.

Але наша особистість не є цими думками чи емоціями. Це лише частина, маленькі пазли всієї картини.

Подумайте, скільки доброго ви вже зробили, скільки щасливих миттєвостей прожили. Це теж частина вас!

Якщо ранок видався стресовим, ви все одно маєте владу зробити решту дня щасливим. Якщо минулі роки були важкими, це не означає, що решта життя має бути такою ж!

Часто наші обмеження збудовані нами ж. Спробуйте по цеглині почати розбирати ці огорожі.

Так, певною мірою це ризик, це відповідальність.

Але життя – щедрий дар і воно набагато більше наших обмежень.

Ольга Дмитренко, Останівка

SHARE
Previous articleІ ця любов із доторком біди…
Next articleМи можемо «не влізти»
Жена, мама, психолог-консультант. Мне очень интересны люди, всегда пытаюсь увидеть глубину души, ведь у каждого там есть сокровенное и драгоценное. Иногда себя не просто понять и нужна помощь со стороны. Я рада поддержать вас на этом пути, просто обратитесь ко мне сюда или сюда. Не могу жить без кофе и моря. Мне нужно хоть изредка видеть, как небо прикасается к земле. Люблю хорошие тексты, они помогают заземляться и чувствовать себя живой.

LEAVE A REPLY